У вівторок, 10 серпня 2010 року головою райдержадміністрації В.І.Лазарем проведено усний прийом громадян. Василь Іванович поспілкувався з чотирнадцятьма жителями району з питань надання матеріальної допомоги для лікування, приватизацію земельної ділянки, встановлення межових знаків на земельній ділянці, забезпечення курортно-лікувальною путівкою для оздоровлення, тощо.

Зокрема, в першу чергу голова райдержадміністрації вислухав ветерана Великої Вітчизняної війни А.О.Блінова, учасника бойових дій в Афганістані Ю.Ю.Кохана, ліквідатора аварії на ЧАЕС Г.Я.Савицького… Дано вказівки службам райдержадміністрації розглянути порушені відвідувачами питання в найкоротші строки.

*

В той же день в залі Мукачівської райдержадміністрації проведено нараду за участі представників відділів та структурних підрозділів райдержадміністрації, головою міськрайонного товариства інвалідів вазомоторної системи «Криниця» Володимиром Кобином та головою Мукачівського районного товариства інвалідів Всеукраїнського товариства інвалідів «Союз організацій інвалідів України» Василем Гонаком з питань проведення реабілітації інвалідів-візочників в реабілітаційному центрі с.Лавки.

*

За підсумками селекторної наради проведеної 9 серпня цього року в облдержадміністрації з питань стану підготовки об’єктів житлово-комунального господарства та об’єктів соціальної сфери до роботи в осінньо-зимовий період 2010-2011 років головою райдержадміністрації В.І. доведено завдання Кольчинському та Чинадіївському ВУЖКГ на прискорення оформлення паспортів готовності до опалювального сезону на кожний житловий будинок. Звернено увагу на стан розрахунків за спожиті енергоносії, надані послуги та виплату заробітної плати.

*

В райдержадміністрації 10 серпня 2010 року проведено нараду з головами сільських та селищних рад, на якій розглянуто план природоохоронних заходів на 2010 рік, про оформлення права власності, про оформлення субсидій на житлово-комунальні послуги, вирішення питань у сфері поводження з побутовими відходами. Доведено до відома та виконання прийнятих законодавчих актів з вказаних питань. Відповідно до внесених змін до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про відходи» передбачено загальну обов’язковість проведення конкурсу для визначення виконавця послуг. Збирання та перевезення побутових відходів у межах певної території здійснюють юридичні особи, які уповноважені на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами. Прийнято рішення протягом поточного тижня надати пропозиції щодо механізму та впровадження системи роздільного збирання побутових відходів для включення до умов проведення конкурсу з визначення надавача послуг.

*

Заступником голови районної державної адміністрації Павлом Павловичем Гарапком 11 серпня 2010 року проведена пряма телефонна лінія з жителями району. Звернулось з проблемними питаннями троє громадян. Вони просили посприяти у вирішенню питання з питань підключенням телефону, призначенням субсидій та введенню в експлуатацію жилого будинку. Питання, з якими по телефону звернулися жителі району перебувають на контролі.

*

11 серпня 2010 року відділом у справах сім’ї, молоді та спорту спільно з комітетом ветеранів спорту, проведено засідання на якому було обговорено питання відбору та комплектації збірної Мукачівщини серед ветеранів по підготовці та участі даної збірної в ХVІ обласній спартакіаді серед ветеранів спорту Закарпатської області.

На цьому засіданні комітету ветеранів спорту району (голова Г.Д. Куруц) було запропоновано надати пропозиції, щодо кандидатур, яких буде відзначено під час святкування Дня фізичної культури і спорту.

*

11 серпня 2010 року в приміщенні великого залу Мукачівської райдержадміністрації відбулася виробнича нарада з бібліотечними працівниками району. На ній було розглянуто питання про роль публічної бібліотеки у житті суспільства, яке висвітлила зав. методичним відділом центральної районної бібліотеки Н.І.Улинець. Вона розповіла присутнім про функції та завдання бібліотеки, роботу з читачами, організацію виставок присвячених 65-річчю Великої Перемоги та 65-річчю возз’єднання Закарпаття з своєю матір’ю – Україною.

Заступник директора по роботі з дітьми Л.Ю.Балог надала рекомендації щодо роботи з дошкільнятами в дитячих садках, учнями загальноосвітніх шкіл, організації масових заходів до різних дат, надання допомоги вчителям шкіл у складанні сценаріїв.

Присутні мали можливість ознайомитися з книжковою виставкою, яка була оформлена в залі, а також переглянути показовий захід бібліотеки-фіілії села Обава. Учасники композиції розповіли про історію та шлях боротьби за нашу незалежність.

Підвела підсумки роботи наради начальник відділу культури М.С.Лешко.

*

12 серпня 2010 року проведено нараду працівників управління агропромислового розвитку при заступнику голови районної державної адміністрації П.П.Гарапку. На ній обговорено питання стану розрахунків із заробітної плати по сільгосппідприємствах Мукачівського району за липень 2010 року.

Зазначалося, що середня заробітна плата одного штатного працюючого в сільському господарстві становить за серпень 2010 року 1240,00 грн, що нижче цього показника за відповідний період минулого року на 123,64 грн. Заробітна плата одного працюючого в еквіваленті повної зайнятості –1537,05 грн. (+30,58 до минулого року). В двох підприємствах зберігається заборгованість із заробітної плати.

Низький рівень заробітної плати в господарствах зберігається через широке застосування скороченого робочого дня , що в свою чергу викликано специфікою сільськогосподарського виробництва.

Винесено рішення здійснювати постійний моніторинг стану розрахунків із заробітної плати та сприяти забезпеченню підвищення її рівня.

Керівників підприємств, що мають заборгованість із заробітної плати заслухати на комісії райдержадміністрації з питань ліквідації заборгованості до бюджету, фондів соціального страхування, із заробітної плати та соціальних виплат.

*

Головою райдержадміністрації Василем Івановичем Лазарем 11-12 серпня 2010 року проведено співбесіди з сільськими головами сіл Бистриця, Бобовище, Брестів, Великі Лучки, Верхня Визниця, Верхній Коропець, Горонда, Дерцен, Жнятино. На них обговорено питання перспективи соціально – економічного розвитку підвідомчих територій сільських та селищних рад. Співбесіди з очільниками селищ і сіл району тривають.

*

З метою організації навчально-виховного процесу в 2010-2011 навчальному році відділом освіти 12 серпня 2010 року проведено засідання голів районних методичних об’єднань. Перед учасниками зібрання виступив начальник відділу освіти райдержадміністрації О.О.Товт, який наголосив на основних напрямках роботи методичних об’єднань, визначив шляхи підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

В ході роботи методоб’єднання було заслухано звіти за проведену роботу протягом 2009-2010 н.р., обговорено зміни до Закону України «Про загальну середню освіту», висловлено пропозиції на предметні секційні наради серпневої колегії Міністерства освіти і науки України.

Сектор з питань внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю, у справах преси та інформації апарату Мукачівської райдержадміністрації

НОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ – ПОВНУ ГОТОВНІСТЬ

Відділом освіти районної державної адміністрації посилено здійснюється підготовка до початку нового навчального року.

В районі проведено капітальні ремонти будівель у семи загальноосвітніх навчальних закладах: Баркасівської ЗОШ І-ІІІ ст. корпусу № 2., Верхньокоропецької ЗОШ І-ІІІ ст. корпусу початкових класів, Горондівської ЗОШ І-ІІІ ст., корпусу початкових класів, Лохівської ЗОШ І-ІІІ ст. корпусу №3, Станівської ЗОШ І-ІІІ ст. корпусу №1, Лецьовицької ЗОШ І-ІІ ст., Стародавидківської ЗОШ І ст., покрівель п’яти навчальних закладів: Зняцівській ЗОШ І-ІІІ ст., Клячанівської ЗОШ І-ІІІ ст. корп.. №3, Пузняковецької ЗОШ І-ІІІ ст., Бабичівської ЗОШ І-ІІ ст., Копинівської ЗОШ І-ІІ ст., систем опалення шести шкіл: Залужанської ЗОШ І-ІІІ ст., Клячанівської ЗОШ І-ІІІ ст. (копр. №1), Завидівської ЗОШ І-ІІ ст., Драгинської ЗОШ І-ІІ ст. Барбівської ЗОШ І-ІІ ст., Ракошинської ЗОШ І-ІІ ст. Здійснено ремонт та заміну котлів Макарівської ЗОШ І-ІІІ ст., Лалівської ЗОШ І-ІІ ст., Софіївської ЗОШ І ст..

Проведено роботи по ремонту корпусу їдальні Кольчинської ЗОШ І-ІІІ ст., проведено ремонт їдалень Великолучківської, Залужанської ЗОШ І-ІІІ ст., спортивних залів Великолучківської ЗОШ І-ІІІ ст. та Кальницької ЗОШ І-ІІІ ст., системи водопостачання Страбичівської ЗОШ І-ІІІ ст., Лалівської ЗОШ І-ІІ ст., каналізації Барбівської ЗОШ І-ІІ ст., Чинадіївської ЗОШ І-ІІІ ст..

З метою виконання програми енерго- та теплозбереження станом на 12серпня 2010 року проведено заміну 300 вікон на металопластикові в 13-х загальноосвітніх навчальних закладах.

Поточні ремонти класних приміщень проведено практично в усіх навчальних закладах Мукачівщини.

*

ПРО ПІДСУМКИ ВИКОНАННЯ ЗВЕДЕНОГО БЮДЖЕТУ МУКАЧІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗА ПЕРШЕ ПІВРІЧЧЯ 2010 РОКУ

Впродовж першого півріччя 2010 року до бюджетів усіх рівнів Мукачівського району надійшло податків та зборів (обов’язкових платежів) у сумі 24912,7 тис. грн., що менше відповідного періоду минулого року на 258,7 тис. грн., або на 1,1 відсотка.

До державного бюджету мобілізовано 7042,7 тис. грн., що на 26,5 відсотка або 2533,7 тис. грн. менше аналогічного періоду попереднього року та до місцевих бюджетів –17870,0 тис. грн. (в контингенті), що на 14,5 відсотка або 2275,0 тис. грн. більше відповідного періоду 2009 року.

Протягом І півріччя 2010 року до загального фонду зведеного бюджету Мукачівського району мобілізовано доходів у сумі 13012,9 тис. грн., що складає 103,5 відсотка до запланованих показників на звітній період та 110,9 відсотка до відповідного періоду 2009 року.

Районний бюджет за І півріччя 2010 виконано на 100,6 відсотка. Понад план до бюджету залучено 39,1 тис. грн. В порівнянні з відповідним періодом 2009 року надходження зросли на 767,8 тис. грн.

Аналіз в розрізі низових бюджетів свідчить, що виконання плану доходів загального фонду не забезпечили 13 або 33,3 відсотка сільських бюджетів . Сума недовиконання склала 54,8 тис. грн. (для порівняння за І півріччя 2009 року – 9 або 7,6 відсотка на суму 28,3 тис. грн.)

В

иконання плану надходжень доходів загального фонду за І півріччя 2010 року забезпечено у 26 бюджетах сільських, селищних радах, не забезпечили виконання 13 сільських бюджетів.

Впродовж першого півріччя 2010 року до місцевих бюджетів району надійшло доходів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів в сумі 11241,3 тис. грн., що складає 100,6 % до розрахункових показників Міністерства фінансів України. Проти першого півріччя 2009 року вказані надходження зросли на 11,5 відсотка або на 1161,4 тис. грн.

У кінці липня минає минає сто днів як Мукачівську райдержадміністрацію знову очолює В.І.Лазар. Про те, над чим він працює, у чому бачить упущення, які намітив підойми аби змінити ситуацію на краще, що треба зробити, аби жителі району відчули конкретну турботу влади ведемо розмову з головою райдержадміністрації.

– Василю Івановичу, хоча сто днів – не час робити якісь підсумки, але це достатній термін аби розібратися в ситуації. Певно ви зробили відповідну «ревізію», бо добре пам’ятаєте яким залишили район наступникам при першому вашому керівництві райдержадміністрацією. І розібралися, що сьогодні дісталося від них у «спадок».
– Враження далеко не мажорне. Боляче усвідомлювати, що тоді міцні, перспективні господарства нині скотилися у боргову яму або стоять на самісінькому її краю. Команда, яка щойно відійшла від керма, падіння пояснює буянням кризи. Згоден, криза не дає розвернутися навіть тим, хто стояв міцно. Та чи у всьому слід винити кризу? Думаю, що ні. Бо  переконуюсь, що економіка району більше постраждала від поверхневих, несвоєчасно вжитих заходів. Не допустимо підміняти дію економічних законів політичними гаслами. Бо за такого «керування» розвал неминучий.
І те, що економіка району не впала на коліна, заслуга не моїх попередників. Доземно вклоняюся й дякую тим керівникам, мудрим, працьовитим, наполегливим, які не дали розвалитися підприємствам, господарствам, зуміли зберегти трудові колективи. Саме на них працьовитих, знаючих, відданих обраній справі і тримається економіка району. Сто днів, ця данина зарубіжній моді -  не час для підведення підсумків. У кінці року буде про що поговорити. А сьогодні в дуже непростих погодніх умовах, збереженні кризових явищ, маємо усім миром працювати. Бо тільки життя, наполеглива робота показують, хто чого вартий.
– Але певні зміни ви побачили, вони не могли не статися…
– Так. Радує, що з часу першого мого головування у райдержадміністрації, жителі району стали мудрішими, обачливішими. Тоді більше зустрічав таких, які ставилися до влади як герої фільму «Весілля в Малиновці». Мирилися з будь-якою владою, приймали те, що їм пропонувалося. Сьогодні ж повірять тому, чиї справи гучніші за слова. Докажи ділом –  і тобі повірять.
Тому абсолютно переконаний, що сьогоднішній голова райдержадміністрації, його заступники – не кабінетна номенклатура. З кабінету, на якому б високому поверсі він не знаходився, життя людей не побачиш. Так сталося, що певний час я працював сам, без заступників. Та як тільки їх дочекався, зібрав апарат райдержадміністрації  і поставив вимогу: де жителі району з їх проблемами, там маємо бути й ми. Бо головне сьогодні, що несеш, що пропонуєш людям, а не в якому сидиш кабінеті. Працюй до сьомого  поту, навіть у вихідні, відробляй гроші які тобі платить народ. Ти для народу, а не народ для тебе.
За найменшої нагоди прагну побувати в селах, у господарствах, зустрітися з жителями району, пройнятися їх турботами, вислухати мудрі поради. Ті зустрічі нічим не замінити. Бо тільки живе спілкування – великий потенціал для творчості, плідної роботи в інтересах трударів.
– По всій країні готуються до виборів. Кого б ви хотіли бачити в сільських, районній, обласній радах?
– Тих, кого обере народ. Але це мають бути люди достойні, які уміють  твердо, неухильно відстоювати інтереси простих трудівників. Депутати мають бути людьми слова. Тільки таким повірять, за такими підуть. На жаль, обіцяльників – по поменшало. І в ході передвиборного марафону  їх кількість зростатиме. Майже усі ті, хто сьогодні при владі, знову забажають заручитися мандатом довір’я. От взяти б їх минулу передвиборну програму і звірити наобіцяне з виконаним. Одразу стане ясно – хто чого вартий.
Мої зустрічі за ці сто днів з жителями району переконують, що так і буде. Люди конкретно спитають з обіцяльників – ми тобі довірили, обрали в раду, а що ти доброго вчинив у наших інтересах? І зроблять висновок, а чи варто довірятися пустопорожнім обіцяльникам які, заручившись мандатом довіри, забули, аж до нинішньої виборчої кампанії, за виборців. Розібралися люди й з тим, як і коли «багаті поділяться з бідними». Сьогодні тих, хто віддасть свій голос за кандидата що запропонує кілограм гречки, рису, макаронів, пляшку олії суттєво зменшилося й наближається до нуля. Жителі Мукачівщини не бажають бути обманутими, ошуканими…
– І все ж, Василю Івановичу, ви, зустрічаючись з жителями сіл, визначили для себе те, найголовніше, що турбує людей, що слід зробити у першу чергу…
– Продовжити газифікацію сіл району. Жителі сіл мають в своїх оселях мати газ. Блакитне паливо сьогодні не якесь «цивілізоване благо», це перша необхідність. І постараюсь, аби газ дійшов до плити у якомога більше осель району…
– Розраховуєте на інвесторів, чи якісь інші джерела фінансування?
– Певні кошти держава виділить. Тож треба їх використати максимально ефективно. Тепер головне, нам треба навчитися заробляти гроші самим. І не чекати манни небесної. Бо яким би благородним і чесним та порядним інвестор не був, але він, перш за все, капіталіст, чи як тепер модно говорити, бізнесмен. А вони уміють рахувати кожну копієчку. Він, вкладаючи у якусь справу кошти, хоче мати якнайбільшу віддачу. На жаль, ми ще не розпрощалися з казками. Немає в світі щедрих інвесторів безкорисливо готові вкласти гроші, аби ми жили заможно.
Ви помітили, що наш Президент Віктор Федорович Янукович, не розсипається обіцянками, а  діє практично, вишукує можливості якнайшвидше вивести країну з економічної депресії. Це – нелегко. Ось і допоможімо собі самі, а заодно і йому допоможімо. Працюймо ефективно, трудімося на повну силу, не покладаючи рук. Тоді й зарубіжний інвестор, побачивши на що ми здатні, прийде до нас, вкладе гроші. Треба самим вчитися заробляти. Нелегка то справа. Бо чесним, працьовитим ще дуже багато нечесних, хитрих, супротив чинять.
Подивіться, що твориться на зеленому ринку. Привозить жителька району кілька кілограмів моркви, огірків, помідорів, цибулі, чи пляшку-дві молока, грудку сиру, сметану… А стати їй, трудівниці із загрубілими від роботи руками, ніде…Місця зайняті перекупниками. Примоститься десь у куточку. Міліціонери її звідти як порушницю видворяють. Ромським гешефтникам, що торгують одягом, взуттям, товарами далекими від продукції сільського господарства, слова не скажуть. А бабусю сердешну виганяють на вулицю Габермана, під дощ, у сніг, на мороз чи спеку. У пару сантиметрах від розкладеного товару котять легковики…
Нарікають трудолюбиві селяни й на паритет цін, який не на їх користь. Нелегка то справа вигодувати бичка, кабанчика, чи виростити птицю, утримувати корову. Продати м’ясо, чи худобу – ніде. Заготівельники живності дають сміхотворну ціну – 10-12 гривень за кілограм живої ваги тварини. А за кілограм м’яса покупцеві треба викласти близько 50 гривень! Хіба селяни не здавали би молоко, м’ясо якби було куди та ще й одразу розраховувалися з ними заготівельники. Ось і думаю, що без молокозаводу, м’ясокомбінату, хай і невеликої потужності, але районові не обійтися…
– Багато хто покладає надії на туризм. Приїде багатий турист, помилується нашими Карпатами…
– Проїдеться нашими невпорядкованими дорогами, намилується пнями на лісосіках, пройдеться вздовж потоків, береги яких геть захаращені сміттям, задивиться на забур’янені поля… Такою «екзотикою» хіба що туристів з Крайньої Півночі привабиш. Щоб до нас прийшов багатий турист, треба зробити дуже  багато! І найперше, розібратися з лісозаготівельниками, роботою пилорам. Спитайте у «лісозаготівельників» перш аніж направитися в ліс валити дерева, скільки гектарів заліснили? Впевнений, що на це запитання відповіді не почуєте. Треба нам уже дбайливими господарями бути. Зрубаєш дерево тільки  тоді коли прозвітуєш, і покажеш, що посадив три – п’ять саджанців. Бо тут безлад. Сьогодні поспішають зрізати, вивезти деревину. Ніколи навіть прибрати лісосіку після себе, заліснити її. Не чинімо як перед кінцем світу, подумаймо й про дітей своїх, онуків, правнуків.  Що залишимо їм: квітучий край чи пустелю?
Маємо навести порядок і в землекористуванні. Сьогодні тут не все гаразд.
Думаю, що в наших селам багатьом треба почати з екології душі. Тоді не будемо під покровом ночі нести сміття з власної оселі, від двору на берег річки, потока чи в найближчий лісок.
Тепер розглядаємо питання по спорудженню заводу по переробці сміття. Інвесторам потрібна територія. Ми запропонували підприємцям забирати сміття з наших сіл. Щоб було як у Мукачеві, де вже цим питанням займаються серйозно.
Маємо бути готовими до повеней. Треба негайно взятися до розчищення русел потоків, річок. У попередньої влади руки до цього важливого питання не доходили. Споруджувати дамби без державної підтримки нам не під силу. Але прочистити русла можна і своїми силами.
Серйозну тривогу викликають склади хімічної боротьби з шкідниками врожаю, що «зберігаються» ще з часів Радянського Союзу. Їх вивезення й знешкодження без державного фінансування неможливі. Тож доведеться і нам попрацювати. І наполегливість виявити аби екологічна ситуація в районі змінилася на краще.
– Ви очолили райдержадміністрацію незадовго до всенародного святкування 65-річниці Великої Перемоги, потім було 65-річчя возз’єднання Закарпаття з Україною. Безсумнівно, що мали зустрічі з ветеранами. Що винесли з тих зібрань?
– Нинішній рік оголошено роком ветеранів Великої Вітчизняної війни. І коли зустрівся з ними, то відчув сум на серці. Як багато з тих, які  були  на зустрічі за мого першого керівництва райдержадміністрації уже переступили межу вічності. Можливо дехто з них відійшов з деякою образою на душі, вони уже не скажуть, не пожаліються. Наше старше покоління, яке у надзвичайно важкому двобої з фашизмом завоювало Перемогу, дало мирне життя народові й країні достойно кращого життя, більших турбот. Усе це передбачено Розпорядженням № 919 від 14 квітня 2010 року підписаного Премєр-міністром України Миколою Азаровим. Тут широкий спектр турботи про творців Великої Перемоги: забезпечення ветеранів медичними препаратами, кого належить – автомобілями, житлом, санаторно-курортним лікуванням, виплати разової річної допомоги… Скаржилися ветерани, що попередня влада свідомо не виконувала чинне законодавство в частині їх соціального захисту. Ось ми й повинні зробити все, щоб проявити максимум турботи про тих, хто відстояв країну, розгромив фашизм, і забезпечив нам тривалий мир, змогу вчитися, працювати, виховувати дітей. Не забуваймо, що ми в неоплатнім боргу перед тими, хто воював з фашизмом, і маємо робити все можливе, щоб на Мукачівщині справді ніхто не був забутий і ніщо не поринуло у забуття. Ще раз слід подивитися у якому стані пам’ятники в наших селах, чи ухожені могили померлих, а головне, як молодь виявляє турботу про тих, хто бився з фашизмом.
Бо, розв’язуючи соціальні проблеми людей старшого покоління, не маємо права оминати питань виховання підростаючої зміни. Патріотами не народжуються. Ось чому маємо подбати аби єднання між старшим поколінням і молоддю було нерозривним. Закарпатці навчилися шанувати традиції, дотримуватися їх. А нашому народу, його мудрій педагогіці притаманні першовитоки духовності, звернені до свого коріння. Повага до старших виховується в сім”ї, жодна дитина в селі не пройшла повз старшу людину аби не привіталася чемно.
Пригадайте, скільки в нас було передовиків виробництва, майстрів високих врожаїв. З  48  Героїв Соціалістичної праці в нашій області, майже половина була з Мукачівщини. У кожному господарстві, кожному селі були гвардійці труда. А хто згадає про них сьогодні? Як живуть, якої потребують допомоги. Тож планую і з ними зустрітися, вислухати їх мудре слово.
– Василю Івановичу, ви окреслили чимале коло питань якими буде займатися очолювана вами райдержадміністрація. Завдання не прості. Блаженний Августин частенько звертався до Господа такими словами: «Боже, дай мені силу звершити те, що я зможу звершити. Дай спокій пройти повз те, чого звершити не можу. І дай мудрість відрізнити перше від другого». Чи ви зробили схожий поділ на те, що можете зробити сьогодні, завтра, а що можна відкласти на потім?
– Прохання святого до Господа нашого й справді дуже щире і корисне всякому посадовцю. Те, що я сказав, лише мала частка з великої програми дій. Одній людині це явно не під силу. А злагодженій, дружній команді, при підтримці жителів Мукачівщини, вдасться зробити багато. На це сподіваюся, до цього прагну.
– Дай вам, Боже, сили, здоров’я, натхнення на здійснення всього задуманого, а від жителів району підтримки та співпраці.
– Дякую.

Записав інтерв’ю 
Михайло БЕЙРЕШ,
член Національної Спілки журналістів України.

Мукачівщина – це 1,1 тисячі квадратних кілометрів території, тридцять сім сільських та дві селищні ради, два селища та вісімдесят шість сіл, у яких проживає понад сто тисяч населення. Тут діють сімнадцять промислових підприємств, дев’ять будівельних та п’ять транспортних організацій, двадцять два сільськогосподарські підприємства.

В житті області Мукачівщина завжди відігравала важливу роль. Ще два десятки років тому пальма першості належала сільському господарству з виробництвом зерна, тваринництвом, овочівництвом, садівництвом, виноградарством. Тепличний комбінат колгоспу імені Чапаєва круглорічно поставляв у торгову мережу овочі. Консервованою та маринованою городиною з Великих Лучок смакували в багатьох регіонах України, Росії. Джеми та повидла, виготовлені на плодоконсервних підприємствах Мукачівщини, ласували японці. Верстати з Кольчина поставляли більш у п’ятдесят країн світу, у Західній Європі складали черги на меблі виготовлені чинадіївськими червонодеревниками. Кольчинські гірники відправляли кам’яну продукцію на новобудови України…

На жаль, доводиться, сьогодні про потужний економічний потенціал говорити у минулому часі. Не всі витримали «перебудовчих», точніше, руйнівних процесів. Залишилися на плаву одиниці, але і їм, як показало знайомство на місцях, нелегко. І їх звідусіль обсіли проблеми, негаразди.

Питанням промислового відродження Мукачівщини була присвячена недавня поїздка голови райдержадміністрації В.І.Лазаря в Кольчино, Чинадієво, Обава… Втім, до її початку Василь Іванович зустрівся з переможцями тендеру на закільцювання газової мережі в районі Горонда – Страбичево, на яку мають бути виділені державні кошти. Перед виконавцями робіт та фахівцями голова райдержадміністрації поставив завдання: прорахувати найефективніші, найоптимальніші варіанти, не розпорошувати коштів…

Першого серпня 1945 року, одним із перших на Мукачівщині, запрацював, видаючи кам’яну продукцію «Державний каменолом число 1». За 65 років продукція Кіровського спецкар’єру постачалася не тільки невобудовам краю, але й України. Гордістю кольчинських гірників є те, що виготовлені ними плити пішли на облаштування пам’ятника Великому Кобзареві у Каневі, спеціальною шашкою вимощено території музею Великої Вітчизняної війни у Києві та музею Миколи Островського у Шепетівці.

- Як зустрічаєте 65-річчя підприємства, – цікавиться В.І.Лазар у директора спецкар’єру В.Ю. Шебели.

- На жаль, Василю Івановичу, настрій далеко не святковий. Щебню намололи гори, більше п’ятнадцяти тисяч кубометрів, а реалізація, у порівнянні з попереднім роком-двома, впала на 80 відсотків. Зарплату нічим платити. По пальному, мастилам, енергоносіям здорожчання ростуть, як температура в цю спекотну пору. Про запасні частини до обладнання, дробарки, автотранспорт, екскаватори, годі й говорити…

-То вас тепер найбільше турбує реалізація продукції?

-Вона найбільш жадана, бо за відсутності грошей недовго й до боргової ями…

-Спробую допомогти. Вчора до мене звернувся з облдержадміністрації Ернест Ернестович Нусер. Просить посприяти у пошуках партнерів для наших сусідів. Вони тепер посиленими темпами споруджують відрізок автобану від Ніредьгази до українсько-угорського кордону. Їм потрібен щебінь.

-У нас уже є досвід міжнародного співробітництва. Свого часу югослави брали від нас щебінь, коли розширювали трасу Київ – Чоп. Якщо допоможете, будемо тільки раді…

Кольчинські гірники вишукують резерви самі. Приміром, камінь дроблять у другу і третю зміни, коли електроенергія найдешевша. А в першу зміну займаються профілактичними та ремонтними роботами…

А В.І. Лазаря цікавило все: умови праці, забезпеченість машинами й механізмами, товщина залягання пласту андезиту, харчування гірників…

До нотатника голови райдержадміністрації рядок за рядочком лягали пропозиції, прохання. До речі, першочерговим там було розв’язання питання про землевідведення…

Після реконструкції невпізнанною стала Чинадіївська пекарня. Цехи її оснащені новітнім сучасним обладнанням. Сьогодні пекарня випускає 12-14 сортів найрізноманітнішого хліба. Колектив надсилає у торгову мережу не лише міста та району, а ще й у три райони області окрім хліба, 6-8 сортів булок, з кондитерського цеху на прилавки магазинів поступає печиво. В народі говорять, що коли молодят зустрічають короваєм, спеченим у Чинадіївській пекарні, то їм не загрожуватиме… розлучення.

- У пекарні тепер трудяться сімдесят майстринь, – каже директор підприємства Г.В.Капац. До їх послуг кімната прийому їжі, душові…За зручності й належну реконструкцію перш за все завдячуємо голові закарпатської облспоживспілки, заслуженому працівнику сфери послуг України Василю Васильовичу Цапу та голові правління Мукачівської райспоживспілки Івану Івановичу Рубішу, які допомогли і фінасувати і сучасне обладнання встановити.

Здавалося б на такому підприємстві й проблем не мало би бути. Та коли В.І.Лазар запитав заступницю директора С.Д.Товтин чи багато хліба з цієї пекарні йде на стіл жителям району, та аж руками сплеснула:

-Та де багато, шістдесят грамів на добу. Хліб сьогодні випікають навіть ті, хто ще нещодавно промислову продукцію випускав. Якийсь перекос створився.

-А тим часом,- додає Г.В. Капац, сметану, сир та інші продукти завозимо з-за меж області. Невже, Василю Івановичу, важко в районі відкрити свій молокозавод. Це була би підпора й тим, хто утримує корову, без проблем лишки молока здавав би на переробку, одержував гроші…

-Ваша правда, зізнаюся, над цим ще не думав,- одказав голова райдержадміністрації.

Були й інші прохання та побажання. В свою чергу В.І. Лазар запропонував чинадіївським пекарям випікати хліб домашній, як це робили хазяйки споконвічно.

Ніщо не оминуло уваги В.І.Лазаря, ні ціна буханця, ні паляниці хліба, ні якість борошна, ні відсутність житнього борошна. На жаль, сьогодні хліб насущний, для багатьох є єдиною ситною їжею. Ось і прагне Василь Іванович допомогти малоімущим.

Відтак зустріч з Обавським сільським головою І.І.Левицьким.

Обавці тепер діляться на тих, у кого є газ і тих, до кого блакитне паливо ще не дійшло. За словами Іллі Івановича залишилося газифікувати вулицю десь на протязі 800 метрів…

-Василю Івановичу,звертається він до голови райдержадміністрації,- допоможіть завершити газифікацію Обави, а відтак за Дубино і Чабин візьмемося.

-Ілля Івановичу, у найближчі два-три тижні газифікація Обави продовжиться. Але й до вас маю прохання: не чекайте на шляховиків аби впорядкувати обочини біля хат. Щебінь завезли, то хай і господарі, кожен біля своєї хати попрацюють.

Гнітюче враження справляє недобудована школа. Свого часу до старої, ще «чеської школи» добудували стіну. І не одну. Залишилося дах обладнати. Та, видно, фінансування припинилося. Тепер усе вросло бур’янами, там де мали бути класи навіть молоді деревцята знялися. Тильна сторона не витримала боротьби зі стихією. Вона впала.

-Тут треба якнайшвидше зносити усе, щоб біди не сталося. І будувати сучасну школу, – зробив висновок В.І.Лазар.

Хвилює І.І.Левицького добудова двох кімнат до дитсадка, бо це допоможе розв’язання забезпеченості дошкільнят, та й ряд інших питань.

І їх розв’язати пообіцяв В.І.Лазар.

«До людей, заради людей» – такий девіз у Василя Івановича. Дуже важливо своєчасно підтримати тих, хто не втрачає надії на краще, не опускає безсило рук.

Михайло БЕЙРЕШ,

член Національної Спілки журналістів України