У середу, 28 березня, під головуванням очільника району Іллі Токаря пройшло чергове засідання колегії Мукачівської райдержадміністрації. Його розпочали з розгляду питання щодо стану підготовки до проведення весняно –польових робіт.
За словами начальника управління агропромислового розвитку Іллі Йовбака, посівна кампанія в районі вже стартувала. Цьогоріч під посів ярих культур сільськогосподарськими підприємствами задіяно 23 035га ріллі. Більша частина землі буде засаджена кукурудзою, зерном та картоплею.

Стурбованість з приводу нераціонального використання земель сільськогосподарського призначення висловив голова райдержадміністрації Ілля Токар.
«Мене не влаштовує те, що на сьогодні чимала площа земель пайового фонду пустує. Це зумовлено тим, що їх власники не мають на руках державних земельних актів, а відтак не можуть заключити договори оренди із сільгоспвиробниками. Причина – технічна затримка з реєстрації та видачі державних актів на право власності земельними ділянками або ж фінансова неспроможність громадян. Адже, вартість послуги з реєстрації державного акту складає більше двохсот гривень»- зазначив голова райдержадміністрації. Він доручив начальникам агропромислового розвитку та управління Держкомзему у місті та районі терміново вжити заходів із вирішення цієї проблеми.
Другим розглянули питання стану заборгованості із виплати заробітної плати на підприємствах, установах та організаціях району. На сьогодні найбільшу заборгованість із заробітної плати мають 4 підприємства: АТП «Бобовище» (76,4 тис.грн), КП санаторій «Перлина Карпат» (313,4 тис.грн.), Радгосп-завод «Мукачівський» (480,0 тис.грн.), ВАТ «Факторімпекс»(279,1 тис.грн.).
Ці питання контролює постійнодіюча комісія на чолі з заступником голови райдержадміністрації, яка з початку року вже збиралась сім разів. В результаті вжитих заходів повністю погашена заборгованість із виплати заробітної плати працівникам ТДВ «Мукачівський верстатозавод».
Водночас Ілля Токар вимагає від керівників структурних підрозділів райдержадміністрації та сільських та селищних голів посилити напрямок роботи щодо легалізації робочих місць та заробітної плати.
«Ми повинні проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу серед громадян про важливість і необхідність оформлення легальних трудових відносин та попередження роботодавців про відповідальність за приховану зайнятість, яка позбавляє працівників соціальних гарантій» – зазначив очільник району.
Про стан фінансової дисципліни на підприємствах, установах та організаціях району за 2011 рік доповідала Олена Плоскіна, начальник Мукачівської об’єднаної державної фінансової інспекції. З її слів випливає, що за минулий рік виявлено втрат фінансових і матеріальних ресурсів, допущених внаслідок порушень законодавства на 23 об’єктах контролю на загальну суму 4573,80 тис.грн. Керівникам цих структур рекомендовано вжити відповідних заходів щодо їх усунення.
Насамкінець голова райдержадміністрації нагадав присутнім у залі керівникам організацій, підприємств, установ, сільським та селищним голам про необхідність організації роботи з прибирання та благоустрою територій.
Мукачівська РДА

у роботі якої взяли участь сільські та селищні голови, керівники районних організацій, підприємств, служб і структурних підрозділів райдержадміністрації.

На засідання, як і передбачалося порядком денним були винесені наступні питання: про підсумки економічного і соціального розвитку району за 9 місяців 2011 року; про підсумки виконання місцевих бюджетів району за 9 місяців 2011 року; про стан реалізації Закону України «Про Загальнодержавну програму «Питна вода» на 2006-2020 роки»; про підсумки стану виконання розпорядчих документів управліннями, відділами, іншими структурними підрозділами райдержадміністрації, установами та організаціями району, виконавчими комітетами сільських та селищних рад.

Також обговорено інформацію про здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади виконкомами Лалівської, Макарівської, Пістрялівської, Станівської, Яблунівської сільських рад.

1-го червня цього року Закарпаття відвідав Народний депутат України, заступник голови парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони, лідер партії «Народно-трудовий союз України» Валентин Зубов. Він провів зустріч з партійним активом Закарпатської обласної організації «Народно-трудовий союз України». На цій зустрічі Валентин Зубов зокрема зазначив: «Політична система на Україні потребує пере загрузки. Ситуація в нашій державі постійно змінюється і ця зміна відображається у посиленні політичної активності громадян та суспільному запиті на ті сили, які дійсно вболівають за долю країни. На Україні лівоцентриський рух має серйозні перспективи і наша партія має всі шанси стати його лідером і пройти в парламент потужною фракцією.»

Також, Валентин Зубов зустрівся з представниками підприємницьких структур, членів Мукачівської міськрайонної спілки підприємців. Керівники Спілки, Ігор Капітан та Олександр Гокс, передали Валентину Зубову пропозиції, які надійшли від підприємців стосовно підтримки на державному рівні малого і середнього бізнесу, питань податкової політики, кредитування підприємництва, попросили після їх вивчення підняти ці питання у Верховній Раді України. Як було зазначено Валентином Зубовим на зустрічі з підприємцями, «Народно-трудовий союз України» особливу увагу буде приділяти підтримці малого і середнього бізнесу, розвиток якого у всьому світі є необхідною передумовою структурних реформ в економіці, базовою складовою економічного розвитку будь-якої Європейської держави». Валентин Зубов також пообіцяв підприємцям, які є членами Мукачівської міськрайонної спілки підприємців, підтримку у вирішенні недоліків питання ведення бізнесу та втручання і відповідне реагування у випадку протиправних дій контролюючих та фіскальних органів.

Валентин Зубов, як Народний депутат та заступник голови комітету Верховної Ради України, також зустрівся з міським головою міста Мукачева, Золтаном Лендєлом, відмітивши, що місто Мукачево – одно з найкрасивіших міст на Україні, дуже спокійне і є містом, в якому відчуваються усталені традиції Європейської культури.

Перед своїм від’їздом з Закарпаття, Валентин Зубов, як заступник голови парламентського комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони України, який працюючи в цьому комітеті займається питаннями, пов’язаними з діяльністю Служби безпеки України та зовнішньої розвідки, зустрівся з представниками правоохоронних та судових структур Закарпаття, зокрема головою Мукачівського міськрайонного суду, Павлом Щербаном. Також, відбулася зустріч з членами Мукачівської міської асоціації адвокатів, які дали Валентину Зубову письмові пропозиції та зауваження до обговорюваних проектів Закону України «Про адвокатуру» з проханням передати їх у відповідні парламентські комітети.

Секретар ЗОО ПП НТСУ

помічник-консультант

Народного депутата України

Зубова В.С., голова правління

Мукачівської міської асоціації

адвокатів, Олексій Фазекош.

За розмовами про зміни в країні вперше стоять реальні дії
Минулого тижня Кабмін відзначив першу річницю перебування при владі та підсумував результати роботи. Про проведені реформи, які сьогодні критикують скептики та опозиція, звітував віце-прем’єр Сергій Тігіпко, який відповідає в уряді за всі ключові зміни.
Посткризовий 2010 рік був не найкращим часом для реформ. Але Україні, де навіть у роки економічного зростання ніхто не наважувався на хірургічне втручання в роботу хронічно хворого державного організму, відступати вже було нікуди. Незважаючи на досить складний спадок, отриманий від попередників, український уряд не «порізав» соціальні виплати та субсидії, як це зробила влада більшості західних держав, і навіть трохи збільшив зарплати і пенсії, а також пішов на зниження податків. У результаті вдалося зупинити скочування країни в прірву, і Україна, мабуть уперше за 20 років незалежності, почала рухатися шляхом реформ і розвитку.

Що зроблено
Ключові реформи, які проводить сьогодні уряд, – зона відповідальності Віце-прем’єр-міністра Сергія Тігіпка. Перша з них – податкова. Хай там як критикують Податковий кодекс, але він був необхідний, насамперед, як система упорядкування фіскальних правил. Крім того, перекрито низку шпарин для мінімізаторів. Тому принцип «податки повинні платити всі» нарешті стане реальністю. Кабмін пішов на зниження ключових податків – ПДВ і податку на прибуток, а також скасував масу непотрібних податей, які тільки ускладнювали роботу бізнесу і дозволяли бюрократії постійно принижувати підприємців.
Друга важлива реформа – зміни в будівельній галузі. Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» днями набув чинності. А це означає, що спрощені процедури початку будівельних робіт, збору підписів, затвердження генпланів забудови територій запрацюють найближчим часом. За оцінками експертів, спрощення дозволять знизити рівень корупції в будівництві на 90% і приблизно на третину здешевити собівартість будівництва. До того ж, розвиток будівельної галузі створить багато нових робочих місць для українців.
Легше стало не тільки будівельникам, але й малим підприємцям завдяки дерегуляції. Для проведення понад 2000 видів робіт тепер не потрібні ліцензії. Кількість дозволів для початку різних видів діяльності скорочено з 227 до 90, впроваджено принцип мовчазної згоди. Скасовано голограми та дозволи на печатку.
Найбільш обговорюваною є пенсійна реформа. Підвищення пенсійного віку та обмеження максимальних пенсій викликає обурення. Але при цьому всіх обурює й низький рівень забезпечення основної частини нинішніх пенсіонерів. До Тігіпка всі ці питання замовчували, відкладаючи зміни в довгий ящик і тихо накопичуючи дефіцит Пенсійного фонду, мовляв, після нас хоч потоп.
Уряд вирішував досить складне завдання: як зробити пенсії справедливими в умовах, коли пенсіонерів стає дедалі більше, а працездатних людей менше? Вихід знайшли в тому, щоб не тільки стимулювати людей більше працювати, але й «завести» пенсійні відрахування кожного на його власний накопичувальний рахунок. Тобто дозволити самостійно впливати на розмір власної пенсії.
Що буде?
Але хоч як оптимістично звучать оцінки реформаторських здобутків, це ще не половина і навіть не чверть необхідного шляху. Із озвучених Сергієм Тігіпком ініціатив зрозумілі плани на 2011 рік. По-перше, це докорінні зміни на митниці. Минулий рік показав, що це відомство, при бажанні, може кардинально впливати на внутрішні ціни в країні, обмежуючи ввезення товарів, завищуючи митну вартість. Перевізники та імпортери не раз заявляли про непомірні побори в портах країни. До парламенту вже внесено новий варіант Митного кодексу, підготовлений робочою групою Сергія Тігіпка, який обмежить повноваження митників і знизить корупційну складову в цінах імпортних товарів.
Також очікується реформування трудового законодавства. Ініціативи щодо впровадження індикативних заробітних плат, на підставі яких будуть проводитися відрахування в соціальні фонди, скасування трудової книжки та запровадження спрощеної організації тимчасових робочих місць дозволять знайти баланс в інтересах роботодавців і пенсіонерів, які залежать від прозорих зарплат і відрахувань до Пенсійного фонду. Третім напрямом реформ Тігіпка стане завершення процесів євроінтеграції. До кінця року може запрацювати безвізовий режим для короткострокових поїздок українців до Євросоюзу. А зона вільної торгівлі, угода про яку може бути підписана до кінця року, дасть змогу нашим виробникам простіше продавати товари в Європі і зробить більш доступними якісні європейські товари для нас.
Реформи в Україні розпочалися. Здебільшого – завдяки реформаторському запалу Сергія Тігіпка. Курс на перетворення країни він декларував ще в статусі кандидата в Президенти, коли його підтримали понад три мільйони виборців. Ось його він і розпочав втілювати, прийнявши запрошення нинішнього Глави держави взяти відповідальність за проведення реформ в країні. І навіть переключившись на соціальний блок, Тігіпко не залишив перетворень розпочатих в економіці. Чи вдасться Тігіпкові завершити усе, що він розпочав? Від відповіді на це запитання багато в чому залежатиме майбутнє країни.

Роман українського народу з політикумом переживає не кращі часи. Населення України втомилося від політики. Воно жадає конкретики. І, звісно, швидкого результату. Але, на жаль, так буває лише у старому, доброму, демократичному кіно, котре вже давно не крутять на цій планеті.

Падіння політичних рейтингів політиків, зафіксоване в Україні останнім часом, дало причини для розмов та хвилювань. Партії та їх лідери застигли у незрозумілості та почутті тривоги від невідомості. Політики, нарешті, збагнули, що сьогодні український виборець вже зовсім не той, яким він був наприкінці 90-х початку 2000-х. Сьогодні він більш вимогливий, більш обдурений та більш досвідчений водночас. А з таким не легко знайти порозуміння. Хоча, як показує світова практика, падіння рейтингів у післявиборчий період є цілком нормальною реакцією суспільства. На вибори люди йдуть з останніми надіями і прагнуть швидкого результату. Та, на жаль, в жодній країні світу, навіть таких демократичних, як США або ж Велика Британія, передвиборчі обіцянки не реалізуються на всі 100%. До того ж більшості населення не подобаються різкі та непопулярні кроки влади. Зміни не проходять безболісно. Адже потрібно руйнувати хоча і старе, і неефективне, але таке вже рідне для українців. Тому багато хто відверто протистоїть змінам.

Спад політичних рейтингів в Україні – процес закономірний. Світова економічна криза, роки політичного безладу, нескінчений ланцюг виборів – все це набридло нашим співгромадянам. Піком громадської недовіри українців до представників різних політичних сил можна вважати осінь 2010 року, коли на місцеві вибори не з’явилось і половини виборців. За даними КМІСу та СОЦІСу, якби вибори проходили сьогодні, то в них взяло б участь приблизно 53% населення України. А за таку кількість голосів варто боротись.

Лідерами сучасного політично марафону залишаються Віктор Янукович та Партія Регіонів. Зазначимо, що особистий рейтинг Президента України є вищим, ніж популярність ПР. Януковичу вдалось те, чого так і не змогла зробити Юлія Тимошенко. Він відмежувався від «регіоналів», і тепер народ сприймає його насамперед як главу держави. За останніми підрахунками Президент має довіру десь 8 мільйонів громадян. Експерти переконані, що такого кредиту довіру вистачить Януковичу для реалізації змін в державі. Головне, щоб йому вистачило волі слідувати наміченим курсом позитивних перетворень.

За біло-голубими йдуть їх одвічні суперники з «блоку сердечників» або ж просто бютівці. І якщо ситуація з рейтингами для «регіоналів» не є критичною, то Юлії Володимирівні варто потурбуватись як про власну популярність, так і про рейтинг своєї політичної сили. Враховуючи опозиційний статус пані Ю, зробити їй це буде не так вже й легко. Соціологічні опитування показують, що в цьому Тимошенко не допомагає навіть активне використання соціальних мереж. Просто політика, побудована на голому популізмі, рано чи пізно починає набридати людям. Так трапилось і з потенційним електоратом екс-прем’єра. Громадяни України сьогодні ладні скоріше голосувати за Олега Тягнибока та його «Свободу» чи Арсенія Яценюка з «Фронтом Змін», ніж за добре відомий БЮТ-«Батьківщину».

Що ж до Народної партії Литвина, «Нашої України» та КПУ, то в них є всі шанси залишитись за бортом парламентського кораблю, який попливе восени 2012 року.

Багато сьогодні розмов і про падіння рейтингу Президента України. Але світовий досвід показує, що у Віктора Януковича ще є цілком реальна можливість реалізувати модернізацію. Приклади таких політичних діячів, як Рузвельт в США, Людвіг Ерхард в Німеччині, Лєшек Бальцерович в Польщі, дають можливість говорити про вірогідність зростання особистого рейтингу Віктора Януковича. І справа тут не в модних політтехнологах та сучасних політичних маніпуляціях. Вся суть в природі людської істоти. Майбутні покоління пам’ятають конкретні дії, а не рейтинги. Тому тільки час покаже, хто з українських політиків дійсно заслуговує на визнання та повагу.

Валентин Скрипник, політолог

Результати виборів в Мукачеві

Ось і завершились вибори до місцевих рад України, а в Мукачеві – вибори міського голови і депутатів міської та обласної рад у пропорційних та мажоритарних округах. Беззаперечну перемогу на цих виборах отримали представники “Єдиного Центру”. Так, наприклад, старий-новий міський голова Мукачева Золтан Золтанович Ленд’єл набрав у сумі в два з половиною рази більше голосів виборців, ніж сім його суперників разом узяті. На міських виборчих округах кандидати-мажоритарники від “Єдиного Центру” випереджали своїх суперників разом узятих у два, а то і три рази.

Підсумок виборів Мукачівського міського голови:

1. Ленд‘єл З. – 59.12 % (15257)

2. Швардак В. – 8.14% (2100)

3. Переста О. – 6.5 % (1678)

4. Чепак С. – 3.62 % (935)

5. Качур Б. – 3.17 % (819)

6. Ільтьо І. – 2.4 % (620)

7. Фазекош О. – 2.2 % (567)

8. Модек О. – 1.7 % (438)

У Мукачеві завершився підрахунок голосів на виборах до Закарпатської обласної ради на всіх виборчих дільницях. На 37-ми дільницях проголосувало 25 600 громадян, тобто 41, 8 відсотка.

Результати виборів за партійними

списками до Мукачівської міської ради

6 скликання:

Єдиний Центр – 41,61 % (10737  голосів)

Партія Регіонів –11,12 % (2891 голосів)

Фронт змін –6,93 % (1788 голосів)

Батьківщина – 6,6 % (1400 голосів)

КМКС Партія угорців України – 3,72 % (961 голос)

І навіть партія Віталія Кличка «Удар» набрала 2,85 відсотка (762 голоси).

У Мукачеві немає жодної офіційної скарги щодо ходу виборів

На Закарпатті на виборчі дільниці прийшло понад півмільйона осіб, це майже 55% виборців. Серед п’яти міст, де, окрім депутатів місцевих рад та обласної, обирали ще й міських голів, найпасивнішим стало Мукачеве. Тут на виборчі дільниці прийшло трохи більше 40% виборців. В Ужгороді, Берегові та Хусті проголосувала половина городян.

Уперше в історії Мукачева не зафіксовано жодної офіційної скарги щодо ходу виборів. Свого часу це закарпатське місто на увесь світ прославилось найбруднішими в Україні виборами міського голови. Однак це не говорить про те, що порушень не було. Так, приміром, один із кандидатів на посаду міського голови Мукачева й до сьогоднішнього дня не познімав свої передвиборчі портрети, що не допомогло йому увійти навіть до трійки призерів мерівських перегонів. Зрештою, яка може бути довіра до кандидата, якщо він, ще не посівши посади, вже порушує закони України. А тим часом лідер партії, яку він представляє в Мукачеві, з високих трибун заявляє про чесність і прозорість, законослухняність членів своєї партії. Коментарі зайві. Словом, якщо одні політичні сили, не маючи за плечима нічого конкретно зробленого, обіцяли виборцям манну небесну, розписуючи своїми агітками стіни будинків і мости, то представники Єдиного Центру, зауважмо, не красувались на біл-бордах, не обклеювали своїми фотоагітками паркани, бо мукачівці добре знають – вони не обіцяють, а працюють. І тому голосували переважно за Єдиний Центр.

Згідно із завданнями, поставленими перед правоохоронцями, в день виборів на території Мукачева, було спокійно, адже для захисту правопорядку в місті залучено максимальну кількість співробітників міліції. Останній тиждень перед виборами, як свідчить практика, найбільш насичений не тільки в плані здорової агітації, а «чорного піару». Завдання міліції згідно із законом, під час передвиборчої кампанії і в день голосування – не допустити фальсифікації чи порушення громадського порядку. Працівниками Мукачівського міського відділу обстежено стан всіх 37 виборчих дільниць, де власне, відбуватиметься волевиявлення громадян. Вже з 28-29 жовтня всі виборчі дільниці охоронялися працівниками міліції. Також було забезпечено охорону виборчих бюлетенів під час їх транспортування до виборчих комісій, зберігання у приміщеннях виборчих комісій, а також виборчої документації під час доставки до окружної комісії. А 31 жовтня, в день виборів депутатів місцевих, обласних рад та сільських, селищних, міських голів міліція здійснювала охорону громадського порядку від початку відкриття дільниці до завершення підрахунку голосів. Про це повідомила нас прес-секретар міськвідділу міліції Наталія Машіко.

За попередніми даними до складу міської ради проходять:

Єдиний Центр: партійні списки – 13,

«мажоритарна» – 19, загалом – 32

Партія Регіонів: партійні списки – 3,

«мажоритарка» – 1, загалом – 4

«Фронт змін»: партійні списки – 2,

«мажоритарка» – 0, загалом – 2

«Батьківщина»: партійні списки – 2,

«мажоритарка» – 0, загалом – 2

КМКС: партійні списки – 2,

«мажоритарка» – 0, загалом – 1

«УДАР» партійні списки – 0,

«мажоритарка» – 1, загалом – 1

Вибори до Мукачівської міської ради

за «мажоритаркою»

Округ № 1

Євстратьєв Роман Романович – 313 голосів

Округ № 2

Кабаці Богдан Іванович – 369 голосів

Округ № 3

Галай Олександр Юрійович – 513 голосів

Округ № 4

Радиш Ігор Петрович – 541 голос

Округ № 5

Кушнір Іван Іванович – 607 голосів

Округ № 6

Іваницька Ганна Василівна – 774 голоси

Округ № 7

Морека Микола Миколайович – 275 голосів

Округ № 8

Деркач Євгенія Михайлівна – 300 голосів

Округ № 9

Чубирко Іван Іванович – 511 голосів

Округ № 10

Бігун Марія Іванівна – 345 голосів

Округ № 11

Кукушкін Іван Іванович – 349 голосів

Округ № 12

Шкріба Михайло Васильович – 221 голос

Округ № 13

Йонаш Іван Михайлович – 478 голосів

Округ № 14

Лабош Михайло Михайлович – 579 голосів

Округ № 15

Маняк Іван Георгійович – 468 голосів

Округ № 16

Ілов Василь Адамович – 297 голосів

Округ № 17

Сенько Іван ВАасильович – 256 голосів

Округ № 18

Шубець Володимир Омелянович – 131 голос

Округ № 19

Гавришко Мирослав Гаврилович – 601 голос

Округ № 20

Якимчук Віталій Серафимович – 350 голосів

Округ № 21

Чорі Василь Васильович – 283 голоси

“Місцеві вибори 31 жовтня – крок до якісної зміни політичного ландшафту країни”, – стверджує політолог та один із лідерів партії Єдиний Центр Ігор Попов. За його словами, вперше місцева кампанія проходить без прив’язки до парламентської, тому тільки добре побудовані партії з розгалуженою мережею осередків зможуть гідно виступити на цих виборах і провести своїх кандидатів до місцевих рад.

Проте далеко не всі партії, в тому числі й парламентські, нині готові витримати такий іспит. На цьому тлі серед учасників виборчих перегонів яскраво виділяється Єдиний Центр. Ця молода політична сила змогла побудувати в Україні другу за потужністю партійну структуру. У понад 20 000 партійних осередків зареєстровано більше 100 000 членів. Але головне – партії довіряють. За два останні роки Єдиний Центр здобув найбільшу кількість перемог на позачергових виборах до органів місцевого самоврядування.

Тому не дивно, що сьогодні представники партії змагаються за посаду міського голови у майже ста містах країни. Крім того, Єдиний Центр висунув понад 1200 кандидатів до обласних та 12500 до районних і міських рад в усіх областях України.

Сьогодні серед них – лідери громадської думки: науковці, діючі депутати місцевих рад, підприємці. Краще будь-якої реклами їх імена говорять самі за себе – один із найфаховіших українських хірургів Ростислав Валіхновський, ректор Ужгородського Національного університету Микола Вегеш, викривач «суддів-колядників» генерал-майор СБУ Анатолій Матіос, заступник міського голови Броварів Василь Андрєєв, голова правління «Черкасигаз» Анатолій Заруба та багато інших. Кожен з них має власну історію успіху, досвід реалізації конкретних справ і здатність відповідати за свої рішення. Але разом ці люди є частиною монолітної команди Єдиного Центру, які своїм життям показали взірці професійних і людських якостей.

Такий підхід, за словами одного з лідерів Єдиного Центру Ігоря Кріля, дозволяє партії діяти за принципами “тотального футболу” – боротися на кожному клаптику політичного поля, працюючи на конкретний результат. Тому не викликає сумніву, що партія зуміє продовжити свою переможну ходу. А оскільки Єдиний Центр ніколи не ділив вибори на важливі і не дуже, є надія, що цього разу в обласні, міські, районні та селищні ради по всій країні, нарешті, прийдуть якісні депутати. І тоді мрія про “Якісну Україну” (саме так називається виборча програма партії – ред.) почне ставати реальністю – від найменшого села до мегаполісу.

Катерина Бойко

У середу, 29 вересня, керівник краю Олександр Ледида зустрівся з міським очільником Ужгорода Сергієм Ратушняком та мером Мукачева Золтаном Лендєлом. Темою розмови посадовців стало вирішення проблеми заборгованості з оплатою за газ.

Питання заборгованості населення за газ піднімалося минулого тижня на селекторній нараді під головуванням першого віце-прем’єр-міністра України Андрія Клюєва. Перед регіонами було поставлено чітке завдання: розрахуватись за газ до початку опалювального сезону. Робити це збиралися, зокрема, і за допомогою залучення банківських кредитів.

На Закарпатті найбільшими боржниками залишаються обласний центр та Мукачево – близько 5 та 3 мільйонів гривень відповідно. Надати кредити на погашення заборгованості компаніями теплокомуненерго готовий один з банків області. Кредити надаватимуться під заставу комунального майна. У випадку отримання кредиту, гроші відразу надійдуть на рахунки міських теплокомуненерго, які, у свою чергу, зможуть розрахуватись з боргами та закупити газ для населення. Під час зустрічі було вирішено скласти перелік об’єктів Ужгорода та Мукачева, які відповідатимуть вимогам банку.

– Проблема заборгованості з оплатою за газ – це не лише головний біль Ужгорода та Мукачева, це – проблема області. Тому маємо спільно знайти максимально прийнятний вихід з ситуації. Банківське кредитування – один зі шляхів вирішення питання. Водночас, треба значно активізувати роботу з населенням – люди повинні платити за отримані послуги, – підсумував керівник Закарпаття Олександр Ледида.

Прес-центр ОДА

У четвер, 23 вересня, голова Закарпатської облдержадміністрації Олександр Ледида зустрівся з делегацією Вуковарсько-Сремської жупанії Республіки Хорватія. Знайомитись з нашим краєм приїхали заступники жупана Мато Голубічич та Джордже Чурчич, а також Надзвичайний і Повноважний Посол Хорватії в Україні Желько Кірініч. Від закарпатської області на зустрічі були присутні також перший заступник керівника краю Іван Бушко та заступник голови облради Андрій Сербайло.

Угода про торговельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво між двома регіонами – Закарпаттям і Вуковарсько-Сремською жупанією – була підписана у липні 2010 року під час візиту Івана Бушка і Андрія Сербайла до Хорватії. Візит хорватської делегації в область припав саме на відкриття виставки-ярмарку «Тур’євроцентр-Закарпаття 2010».

Вітаючи іноземних гостей, Олександр Ледида наголосив – про Хорватію на Закарпатті знають чимало, адже саме курорти цієї країни припали до смаку закарпатцям:

– Позитивом є й те, що на літній сезон Хорватія призупиняє візовий режим. Ми з родиною, багато моїх друзів майже щороку їздимо на море до вашої країни. Хотілося б, щоб завдяки нашій співпраці, хорвати також дізнались більше про Закарпаття та змогли оцінити гостинність його жителів.

Заступник керівника Вуковарсько-Сремської жупанії Мато Голубічич наголосив на важливості розвитку економічних зв’язків між регіонами:

– Обидва регіони мають що запропонувати одне одному. Переконаний, підписана у липні угода про співробітництво дасть старт конкретним проектам.

Лариса Углешич, представник української громади в Раді з питань нацменшин Республіки Хорватія, розповіла про життя української діаспори, яка завдяки підтримці влади найближчим часом планує створити культурний центр «Український Дім». До слова, цього літа діти з Вуковарсько-Сремського краю відпочивали в одному з оздоровчих таборів Мукачівщини.

Надзвичайний та Повноважний Посол Хорватії в Україні Желько Кірініч вважає – хорвати мають більше дізнатись про туристичний потенціал Закарпаття:

– Сотні тисяч заможних хорватів щороку їздять на гірськолижні курорти Франції, Італії, Польщі. У нас в країні є лише два місця, де можна покататись на лижах – і то не більше 15-ти днів на рік. Якби хорвати змогли дізнатись про величезні можливості зимового відпочинку на Закарпатті, впевнений, оцінили б принади вашого краю.

Сторони домовились найближчим часом розробити конкретні спільні проекти.

Прес-центр ОДА

У середу, 22 вересня, керівник краю Олександр Ледида та голова обласної ради Михайло Кічковський зустрілися з Генеральним консулом Угорської республіки в м. Ужгород Вілмошем Сіклаварі.

Дипломатична місія Вілмоша Сіклаварі, який працював Генконсулом Угорщини в Ужгороді упродовж п’яти років, закінчується 30 вересня. Тож сьогоднішній візит на Закарпаття став останнім офіційним. Олександр Ледида подякував генеральному консулу за роботу:

– Можу впевнено сказати: сьогодні найбільше результатів, корисних для Закарпаття та його жителів, принесла саме співпраця з Угорщиною. Навіть, якщо виникають проблемні питання, до прикладу, стосовно віз, не сумніваємося – вони будуть почуті та вирішені. Усе це стало можливим, багато в чому, і завдяки вашій відданій праці задля розвитку українсько-угорських відносин.

Разом з тим, Вілмош Сіклаварі пообіцяв і надалі робити все від нього залежне, аби сприяти розвитку міждержавних відносин:

– Один з кращих періодів життя я провів саме на Закарпатті. Тому мені надзвичайно приємно, що наша співпраця принесла конкретні результати.

Наприкінці зустрічі Олександр Ледида вручив генконсулу нагороду за розвиток міждержавних відносин, а Михайло Кічковський подарував Вілмошу Сіклаварі іменний годинник обласної ради.

Прес-центр ОДА

Голова «Сильної України» вважає, що на місцевому рівні зміни потрібні ще більше, ніж у центрі

Україна на порозі великих змін. Наближаються вибори до місцевих органів влади, які, як запевняють експерти, засвідчать, що політичні симпатії людей змінилися. А все завдяки тому, що в політиці з’явилися нові обличчя – люди, які не тільки обіцяють, але й роблять. Наша розмова – з головою партії «Сильна Україна», віце-прем’єр-міністром Сергієм Тігіпком, який розповів, навіщо його партія йде на місцеві вибори і які нововведення будуть у Податковому кодексі.
– Сергію Леонідовичу, зараз усі говорять про те, що, можливо, Україна знову стане президентсько-парламентською республікою. Як ви до цього ставитеся?

– Скажу відверто – хто б не прийшов до влади, він намагався б посилити свої повноваження. Бо якщо говорити про реальні зміни, які потрібні країні, то доведеться бути дуже жорстким, щоб їх провести. Перед початком великих змін, звісно, потрібно посилити владу президента.
Щодо моєї думки, то я б однозначно йшов на референдум, радився з людьми і пояснював їм необхідність збільшення повноважень, можливо, на якийсь період, щоб провести реформи. Я вважаю, що тільки коли чиновник прислухається до думки людей, він отримує шанс називати себе владою.
– Тобто, по-вашому, для проведення реформ потрібні сильні повноваження і підтримка суспільства?

– Саме так. Ще, безумовно, – хороша команда, яка налаштована на зміни в країні. Зараз ми в «Сильній Україні» підбираємо молодих лідерів, які прийдуть у регіони країни і зможуть їх змінити, реформувати. Адже на місцевому рівні потрібні ще більші реформи, ніж у центрі. Тут затиснутість і бюрократія сильніша, ніж на центральному рівні. Ми розуміємо це і тому йдемо на місцеві вибори, щоб змінити життя людей в регіонах країни. Це головне, задля чого ми будемо працювати.
- Ну, з підтримкою у вас все гаразд – ви сьогодні друга за популярністю людина в країні. У зв’язку з цим не відчуваєте тиску з боку опонентів?

– Якщо ви думаєте, що на місцях усе просто і місцева влада легко поступиться місцем молодим, то це геть не так. Наприклад, влітку влада Одеської області зірвала дострокові вибори мера Ізмаїла, де наш кандидат, сільноукраїнец, мав реальні шанси на перемогу. Але я впевнений, у жовтні перемога буде за нами. Крім того, ми сьогодні не можемо отримати реєстрацію за двома регіонами, де у нас підтримка набагато більша, ніж у інших політсил. Це Дніпропетровська і Луганська області. Я дуже жорстко розмовляв зі своїми опонентами і колегами по уряду і дав зрозуміти, що дії нашої партії будуть жорсткими та адекватними, якщо ми не отримаємо реєстрації.
Повернувшись в політику, я відкинув будь-який страх: нічого не боюся. Адже у мене за спиною – голоси трьох мільйонів двохсот тисяч людей, які повірили в мене під час президентських виборів. Я ні в кого не питав, йти мені на місцеві вибори чи ні, я сьогодні працюю на розумних людей, які мене підтримали і підтримують.
– Сьогодні експерти говорять про те, що вас підтримують ті, хто розчарувався в партії влади. А розраховуєте на частину «помаранчевих» виборців, які проголосують за вашу партію?
– Я б не ділив людей на кольори за партійною приналежністю, не хочу подобатися всім і набирати 50 відсотків, але я хочу робити реформи і хочу, щоб мене підтримували ті люди, які хочуть змін в країні. Досить розмов! Ми проговорили 19 років. Ті країни, які пішли на реформи, – та ж Польща – зараз живуть по-іншому. І нехай той, хто мене критикує, поїде і подивиться на рівень життя польського пенсіонера, вчителя і військового. І вже потім закидає мені щось.
– А чи збираєтеся йти у відпустку на час кампанії?

– Я маю законну відпустку, яку не використав улітку. Тому, якщо вийде, спробую взяти її під час кампанії. Це більше двадцяти днів. Скажу чесно, керівник партії, який працює в уряді, не може відійти від процесу виборів.
– Давайте перейдемо до реформ. Ви говорите про досить велику кількість позитивних змін для підприємців. Коли вони будуть реалізовані?

– Реформування вже почалося. Що стосується економічного блоку, то тут можна говорити про цілий комплекс рішень, які ми зараз пробуємо реалізувати. Це і рішення, які полегшать входження і вихід з бізнесу, електронна реєстрація підприємств, яка дозволить реєструвати компанії через мережу Інтернет, не спілкуючись з чиновниками. Також готуємо закон про спрощення процедури банкрутства. Дуже цікаві пропозиції ми вже почали реалізовувати щодо ліцензованих видів робіт, в результаті яких 90 відсотків ліцензій у країні буде скасовано.
Ми готуємо нову редакцію Митного кодексу, і все, що стосується зовнішньої торгівлі, буде серйозно змінено. Зараз уже внесено чотири закони, які стосуються технічного регулювання – так званих ДСТУ.
– А що з податковою реформою?

– Я впевнений, що ми отримаємо гарний Податковий кодекс. У ньому передбачається запровадження на 5 років нульової ставки податку на прибуток для малого бізнесу, і на 10 років для легкої промисловості, підприємств авіа- і суднобудування, готельного бізнесу.
– Чи буде у новому кодексі податок на розкіш?

– Якщо ви подивитеся на законодавство інших країн, податок на розкіш ніде не прописаний окремим розділом. Ми вирішили розподілити його на інші податки. Ми пропонуємо запровадити податок на нерухомість, який передбачає, що власники великих квартир і будинків будуть платити 10 гривень за метр понад норму на рік: для квартир це 100 метрів, для будинків – 200. При цьому від додаткового платежу будуть звільнені ті категорії населення, які потребують захисту держави, наприклад, самотні люди. Ми збільшили податок на доходи фізичних осіб для тих, хто отримує високу зарплату. Ми запровадимо податок на доходи з депозитів понад 200 тис. гривень у 5 відсотків. Ми скасували транспортний збір, а натомість збільшимо акцизи на бензин. Логіка така – хто мало їздить, той повинен платити менше. Той, хто має можливість їздити на потужній машині, яка споживає багато палива, заплатить більше податку. Багатий повинен платити більше. Цей принцип залишається.
І це тільки початок. І якщо колеги, які зі мною в уряді, працюють для реформ, то я готовий їм підставити своє плече.

Василь Кичак

Віце-прем’єр-міністр і голова партії «Сильна Україна» Сергій Тігіпко представив свою нову книгу «Україна: громадянський проект». Видання вже надійшло у продаж, і знайти його можна в усіх великих книжкових мережах. Напередодні презентації ми зустрілися з автором і розпитали, про що його друга книга.

– Сергію Леонідовичу, хотілося б почати нашу розмову із запитання про те, для кого ця книга? Що ви хотіли сказати українським громадянам?
– Я хочу, щоб українці і в малих селах, і у великих містах, пишалися своєю країною. Щоб вони на собі відчули, що народитися, жити в Україні – це справді великий талан. Адже ми маємо такі багатства, яким інші країни можуть тільки позаздрити. У нас найкраща в світі земля, нас омивають теплі моря. Ми розташовані в самому центрі Європи, тож нам близький і Захід, і Схід. Наша столиця Київ – батьківщина однієї з найвидатніших культур. У нас чудові традиції в промисловості і сільському господарстві, науці і техніці, культурі та спорті…
– Вибачте, що перебиваю, але чи не занадто райдужні ви малюєте перспективи?
– Ні. Я впевнений, що немає жодної об’єктивної причини, яка заважає Україні стати успішною демократичною країною, великою європейською державою.
– То в чому ж тоді проблема?
– На жаль, головна проблема в нас самих. Багато хто з цим не погодиться, адже в усіх гріхах у нас традиційно звинувачують владу. Справді, коли ми сваримо президента, уряд, депутатів, мерів, чиновників і бізнесменів, ми скрізь маємо рацію. Усі вони геть не такі, як хотілося б людям. Але при цьому ми забуваємо, що кожен із нас відповідає за те, що відбувається в країні. У нашій Конституції записано, що носієм влади є народ. І це не порожні слова. Адже це ми, громадяни, призначаємо собі владу. І ми ж можемо і повинні контролювати, як вона працює. А якщо призначили аби кого, якщо не хочемо питати з влади за її справи, то й звинувачувати в усьому лише президента або місцевого чиновника не варто. Люди повинні реально впливати на владу, думати, кого вони обирають, а не просто чекати, коли прийде нарешті «хороший» керівник.
– Якщо брати в цілому, то яких головних проблем ви торкнулися в книзі «Україна: громадянський проект»?
– Я не ставив перед собою завдання виокремити проблеми і покритикувати всіх, хто довів країну до такого стану. Я описав конкретні механізми вирішення проблем на місцях: розподілу бюджетних коштів між регіонами і центром, ЖКГ, охорони здоров’я, освіти, малого бізнесу, культури і спорту. А щодо того, з чого починати, то я вважаю, необхідно посилити права органів місцевого самоврядування – міських, районних, обласних рад, щоб вони служили інтересам громади, а не залежали від державних адміністрацій, яким ради змушені передавати виконавчі функції. Це означає, що б не вирішила рада, виконання цього рішення залежить від адміністрації. Нам треба побудувати сильне місцеве самоврядування, лише тоді у нас буде і сильна держава.
– Ви зі своєю командою знаєте, як зробити місцеве самоврядування насправді сильним, а мерів – господарями, а не простими розпорядниками бюджетних коштів?
– Я розумію проблеми місцевого самоврядування. В основі книги лежить мій власний управлінський досвід. Наприкінці 90-х років я, будучи віце-прем’єром, очолював роботу з підготовки концепції адміністративної реформи. Саме тоді була зроблена перша спроба організувати ефективне місцеве самоврядування в незалежній Україні.

– І в чому ж була основна мета адміністративної реформи?
– Ми хотіли посилити повноваження місцевих властей. За нашим задумом, центральні органи управління повинні були передати на місця частину своїх функцій для того, щоб проблеми людей вирішувалися на найбільш наближеному до них рівні влади – обласному, районному, міському. Поясню на прикладі: зараз у нас влада централізована, тобто все вирішується в Києві або узгоджується з центром. Ми ж хотіли, щоб всі ключові функції – освіта, охорона здоров’я, житлово-комунальні послуги – виконували органи місцевого самоврядування, а «нагору» передавалися тільки ті проблеми, з якими місцева влада самостійно впоратися не в змозі. Наприклад, питання оборони і безпеки, розвитку науки, будівництва державних доріг і так далі.
– Що ж завадило довести реформу до логічного завершення?
– На жаль, у 2000-му році, на який ми планували початок реформи системи самоврядування, в Україні почалося протистояння президента, уряду і парламенту. Вони боролися одне з одним, владі було не до реформ. У кращому випадку, вона тільки вдавала, що проводить зміни.
– Чому ви думаєте, що цього разу вам вдасться втілити ваші реформаторські ідеї?
– А просто далі відступати нікуди. Що ми маємо? Лікарні без ліків, школи, в яких узимку діти сидять у верхньому одязі, вічно розбиті дороги і місцеву владу, яка не може розчистити вулиці від снігу або відремонтувати каналізацію.
Саме так сьогодні виглядають і столиця, і будь-яке містечко в глибинці. У селах ситуація ще гірша. А все тому, що ми користуємося тим, що успадкували від Радянського Союзу, а самі нічого не робимо, щоб облаштувати наші міста й села. Так далі не можна.
Ми в «Сильній Україні» готові брати на себе відповідальність за реформи на місцях. Ми в змозі вирішити проблеми. У моїй книзі детально описано, як це зробити. І по суті, те, про що я говорю в книзі, – це настанова до дії для партії «Сильна Україна» на місцях. Крім того, я сподіваюся, що книга підштовхне всіх небайдужих громадян до обговорення і розв’язання злободенних проблем.

Василь Кондратенко

Він допоміг нам висунути кращих кандидатів від партії, яких підтримують люди. Наша політична сила відкрила перед виборцями списки своїх потенційних кандидатів у місцеву владу. Саме так, залучаючи людей до політичного процесу, можна побудувати справжню демократію.

“Сильна Україна” першою показала шлях до нової системи, яка допоможе принципово змінити якість політики і політиків, дасть змогу висунути нових лідерів із числа молодих талановитих людей. Це є справжня демократія, коли самі люди, а не керівництво партії, повинні визначати, хто з партійців може позитивно впливати на їхню долю, бо тільки виборці мають право запитувати в обраних ними депутатів про їхню роботу.

На засіданні Бюро Мукачівської міськрайонної партійної організації “Сильна Україна” були підведені підсумки голосування Народного Праймерізу. Переможцями по місту Мукачево стали Ціцей В.В, Соколов М.Г та Герц М.М по Мукачівському районі відповідно Лавер І.М, Чорі Й.Й, Кіяк Є.І. Вони займуть гідні місця в партійних списках по визначенню кандидатів в депутати місцевих рад.

Голова Бюро Мукачівської міської

партійної організації “Сильна Україна” Ю.О.Кілару

Голова Бюро Мукачівської районної

партійної організації “Сильна Україна” І.Д.Симодейко

Українська школа переживає сьогодні не найкращі часи. Учитель поставлений на межу виживання, молодь не хоче йти працювати до школи. Страждають від цього, насамперед діти, які отримують неякісні знання. А без сучасної освіти немає майбутнього. Про те, як зробити школу перспективною, а працю вчителя – престижною, розповів голова партії «Сильна Україна» Сергій Тігіпко.

– Сергію Леонідовичу, з чого, на вашу думку, потрібно починати реформування вітчизняної системи освіти?

– Я відповім на ваше запитання не як політик, а як батько і колишній викладач. Пам’ятаєте слова про те, що школа – наш другий дім, а вчителі – другі батьки? Із початком навчального року більшу частину свого часу наші діти проводять у школі, а вчителі спілкуються з ними частіше, ніж ми, батьки. Так ось, нам необхідно зробити так, щоб діти відвідували школу з задоволенням, а вчителі могли викладати їм не тільки основи наук, але й бути для дітей цікавими, авторитетними особистостями, шанованими наставниками. У школі дитина має вчитися досягати успіху в житті, реалізовувати себе. І педагог повинен стати першим прикладом успішної, сучасної, розвиненої людини для дітей. Нам потрібно повернути авторитет і престиж професії вчителя. Раніше існували цілі династії педагогів, а зараз до школи йдуть працювати одиниці.
– Із такими зарплатами та навантаженнями, як зараз, нічого дивного в цьому немає.
– Гроші вирішують багато, але геть не все. Безумовно, педагоги повинні отримувати гідну зарплату. Інакше вони будуть дбати про те, як знайти собі побільше «платних учнів», тобто, недопрацьовуватимуть на уроках, а потім будуть пропонувати позайматися з дітьми додатково. Або ж з року в рік повторювати дітям одні й ті самі істини із застарілих книжок, наче не помічаючи, що життя за вікном змінюється щохвилини і треба постійно підвищувати свій культурний і професійний рівень. Зараз на самовдосконалення у педагога не залишається коштів. Як, до речі, і часу. Адже на свою невелику зарплату вчитель працює 24 години на тиждень. Крім обов’язкових занять, треба ще писати купу звітів, проводити заходи, готувати відкриті уроки…
Але вчителя не можна ставити в рамки – фінансові, бюрократичні. Вчителеві потрібно довіряти і дати йому можливість вільно, творчо працювати. У нас є багато талановитих педагогів, розроблені цікаві методики, створені авторські школи. Але ніхто про це не говорить, ніхто про них не знає. Про школу згадують під перше вересня, День учителя і останній дзвоник. Решта часу – або повне мовчання, або негатив. Та й самі батьки часто грішать тим, що критикують вчителів, замість того, щоб вклонитися педагогу…
– Ви торкнулися питання управління освітою. Що потрібно змінити в нинішній системі?
– Давайте подивимося, як зараз регулюється ця сфера: «згори», з міністерства, спускаються накази, «знизу» надсилаються звіти. Такий принцип в гуманітарній сфері неприйнятний, адже вчитель працює з дітьми. Якщо ми хочемо виховувати особистостей, лідерів, які зможуть вирішувати завдання сьогоднішнього дня, ми повинні замінити цей командний принцип на повноцінний діалог педагога і суспільства.
Освіта включає в себе не тільки надання знань у школі чи виші. Це ще й виховання та підтримка. А отже, до цього процесу треба підключати все суспільство. Воно має взяти на себе частину функцій держави у сфері освіти. Сьогодні замовником, виконавцем і контролером освітніх послуг є держава, а це в принципі неправильно з точки зору теорії управління. Це треба міняти. Як? Нова модель прописана в програмі реформ освіти «Сильної України», яку підготувала наша профільна Експертна комісія під керівництвом талановитого педагога Сергія Вєтрова. У регіонах постійно відбуваються засідання комісії, тож якщо у вас є ідеї і пропозиції, що потрібно змінити в системі освіти, ви можете приєднатися до наших експертів.
– Ви пропонуєте залучати громаду до управляння освітою. Як це можна втілити на практиці?
– Ми пропонуємо запровадити систему освітніх округів і професійних та громадських рад, в які будуть входити педагоги, батьки, представники громадськості. Вони повинні визначати тактику розвитку освіти в даному окрузі. А органи місцевого самоврядування будуть забезпечувати роботу шкіл.

Ще один важливий момент – відмовитися від зайвої звітності. Я свого часу був заступником директора технікуму з наукової роботи, тож знаю, скільки там зобов’язань, скільки потрібно було звітувати… заповнювати паперів. І я переконаний, що деякі з них ні тоді не були потрібні, ні зараз.

– Знаю, що «Сильна Україна» планує дозволити школам самостійно залучати кошти.

– Це чи не єдиний вихід для шкіл. Сьогодні з бюджету у нас фінансується не сама освіта, а витрати на утримання шкільних приміщень і зарплати вчителям. Я вважаю, у кожної школи повинен бути свій розрахунковий рахунок, щоб, наприклад, успішні випускники могли підтримати свою «другу домівку». І, безумовно, потрібно надати податкові пільги тим підприємцям, які допомагають школам. Ці гроші школа зможе використовувати для стимулювання педагогів, впровадження нових методик.
Я маю на увазі, наприклад, тьюторську систему. Адже всі провідні навчальні заклади світу давно працюють за принципом «кожна дитина талановита, і завдання школи цей талант розкрити». До речі в Росії цю технологію вже взяли на озброєння і передбачили ставку тьютора. Але для цього й сам педагог повинен пройти відповідну підготовку. І головне – статус вчителя потрібно підвищити. У професію повинні йти ті, хто вважає її справою життя… Я переконаний, що успішною і сильною Україну зробить український вчитель.

Христина Колодник

Напередодні великого християнського свята – Успіння Пресвятої Богородиці – члени Мукачівської організації політичної партії «Сильна Україна» прибрали набережну поблизу жіночого монастиря до приїзду вірян з усіх куточків Закарпаття, України та з-за кордону

За традицією, щороку наприкінці серпня до Мукачева приїжджають віряни і туристи. На свято Успіння Пресвятої Богородиці тут збираються кілька тисяч гостей. Тому члени партії «Сильна Україна» – понад 30 осіб – вирішили прибрати міську набережну, щоб належно підготуватися до свята.
«У нашій партійній організації об’єдналися люди, які вболівають за рідне місто і докладають максимум зусиль для того, щоб і його мешканці, і гості почувалися тут комфортно. Тому ми вирішили прибрати набережну напередодні свята і сподіваємося власним прикладом заохотити земляків підтримувати чистоту та дбати про місто», – каже голова бюро Мукачівської міської організації політичної партії «Сильна Україна» Юлія Кілару.

Розширене засідання колегії облдержадміністрації під головуванням Олександра Ледиди відбулось у четвер, 26 серпня. У засіданні взяли участь керівники структурних підрозділів обласної адміністрації, обласних управлінь та служб, голови районів та міст, керівники правоохоронних органів. Вперше колегію відвідав очільник Державного комітету із земельних ресурсів Олег Кулинич. На колегії підсумували соціально-економічний розвиток краю, виконання місцевих бюджетів за перше півріччя 2010 року, а також погашення заборгованості із виплати зарплат працівникам галузей економіки області, обговорили питання медицини та освіти.  

    Закарпаття – на 9 місці за рівнем соціально-економічного розвитку

   За підсумками І півріччя 2010 року область посіла в загальнодержавній комплексній оцінці соціально-економічного розвитку регіонів України 9 загальне місце серед 27 областей і міст держави проти 21-го – у І кварталі 2010 року та 13-го – у січні-червні 2009 року.
   – Регіон має найвищі в Україні темпи зростання промислового виробництва та найменшу в державі питому вагу збиткових підприємств, ділить із містом Києвом 1-2 місце за динамікою зростання чисельності населення, займає 2 місце за рівнем оплати спожитої електроенергії, знаходиться на третіх місцях в державі за рівнем злочинності та темпами  зменшення обсягів непридатних або заборонених до використання пестицидів, – зазначив у своєму виступі заступник  начальника обласного управління економіки Василь Папп.
   Разом з тим, складною залишається ситуація у галузі тваринництва. Обсяг виробництва продукції тваринництва у першому півріччі поточного року, порівняно з минулорічним періодом, скоротився на майже на 4%, чисельність поголів’я великої рогатої худоби зменшилась майже на 2%.
   Кризує й будівництво. Скоротили обсяги будівельних робіт порівняно з відповідним періодом минулого року суб’єкти всіх районів та міст, за винятком Берегівського (167%) та Іршавського (121%) районів. Майже вдвічі зменшили обсяги  будівельних робіт підприємства та організації Ужгорода, Мукачева, Рахівського, Свалявського, Тячівського районів.
    З огляду на вищезазначене, райдержадміністраціям та міськвиконкомам було дано доручення проводити щоквартальний моніторинг економічної ситуації та вживати заходи щодо покращення соціально-економічного стану; активізувати роботу щодо залучення інвестицій в економіку районів та міст.

Надходження до бюджетів усіх рівнів зростають

За перші півроку 2010-го до державного і місцевих бюджетів надійшло 1 млрд. 166 млн. грн., а це майже 117% до січня-червня 2009 року. Зросли надходження як до державного, так і до місцевих бюджетів  -  на 27,2 та 6,3 відсотків відповідно. Суттєвим фактором збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів є активізація роботи податкової міліції. Протягом першого півріччя 2010 року підрозділами податкової міліції виявлено 42 злочини у сфері оподаткування, порушено 33 кримінальні справи.
    Разом з тим, податковий борг до зведеного бюджету області на 1 липня 2010 року становив 99,9 млн. грн. Він зменшився порівняно з попереднім місяцем на 6,8 млн. гривень або на 6,4 %.
    – Найбільшу питому вагу в загальній сумі боргу займають найбільші міста області – Ужгород, Ужгородський  район,  Мукачево та Мукачівський район, – наголосив  начальник головного фінансового управління області Петро Лазар.
    Ужгородському, Мукачівському та Чопському міськвиконкомам, Воловецькій та Свалявській райдержадміністраціям було дано доручення:  вжити заходів щодо забезпечення виконання показників доходів.

Заборгованість із виплат зарплат в краї зменшилась, але працювати ще є над чим

   Сьогодні із 18 адміністративно-територіальних одиниць області відсутня заборгованість у м .Чоп та Хустському районі. Станом на 1 серпня 2010 року заборгованість із виплати заробітної плати на підприємствах, організаціях області становила більше 17 мільйонів гривень, і порівняно з 1 липня зменшилася на 618 тис.грн. При цьому, найбільше із загальної суми – майже 58% – боргують економічно активні підприємства.
   Упродовж липня борг наростили міста Ужгород та Хуст, Берегівський, Виноградівський, Міжгірський та Свалявський райони. Натомість, скоротили – Мукачево та Берегово, Великоберезнянський, Мукачівський, Перечинський, Рахівський, Тячівський та Ужгородський райони.
    Великими боржниками серед державних підприємств є: Закарпатське вертолітне виробниче об’єднання, Батьовський КХП, радгосп-завод „Ужгородський”, радгосп „Виноградівський”, ДП „Хустське ЛДГ”. Найбільшим залишається борг із виплати заробітної плати у ТОВ „Закарпатполіметали”, яке включено до переліку підприємств щодо яких реалізується процедура відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
    Розглянувши питання, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання недержавної форми власності рекомендовано вжити заходів для притягнення до відповідальності осіб, винних у допущеній заборгованості із заробітної плати. Покращити роботу із ліквідації боргу мають Хустський Ужгородський, Мукачівський міськвиконкоми, Берегівська, Воловецька, Виноградівська, Великоберезнянська, Іршавська, Мукачівська, Перечинська райдержадміністрації.

На завершення засідання, голова Держкомзему Олег Кулинич відмітив – Закарпаття крокує у правильному напрямку:
   – Дивлячись на сьогоднішні показники, приємно констатувати – Закарпаття зробило суттєвий прорив, вийшовши з 21 на 9 місце в загальнодержавному рейтингу. І це, зважаючи, що більшість голів районів працюють на своїх посадах всього 3-4 місяці. Такими темпами, сподіваюсь, область зможе отримати лідируючи позиції порівняно з іншими регіонами України.
   Те, що зупинятись на досягнутому не збираються, підтвердив і очільник краю Олександр Ледида:
    – Я би попросив голів райдержадміністрацій та міськвиконкомів не розслаблятись. Незважаючи на позитивні зрушення, повірте мені, роботи в нас ще дуже багато і багато сфер, в яких потрібно покращувати показники. А ми покращуємо показники не для звітності, а щоб люди відчули – влада за них вболіває.

Прес-центр ОДА

У п’ятницю, 27 серпня, Закарпаття відвідав Міністр закордонних справ Словацької Республіки Мікулаш Дзурінда. У складі словацької делегації приїхали також Надзвичайний та Повноважний Посол Словацької Республіки в Україні Павол Гамжік, генконсул Словаччини в місті Ужгород Маріан Сладечек. З української сторони гостей вітали очільник краю Олександр Ледида, голова обласної ради Михайло Кічковський, керівники профільних управлінь.

   Ключовими темами для обговорення високопосадовців стали створення Центру словацької культури в Ужгороді та  вирішення візових проблем.
  За офіційними даними сьогодні на Закарпатті проживає близько 6 тисяч словаків. Діти зі словацьких родин вивчають рідну мову в Ужгороді на базі ЗОШ №21 з українською та словацькою мовам навчання. Найближчим часом завершиться реконструкція будівлі, в якій буде відкрито Центр словацької культури:
   – Ми передаємо словацькій громаді одну з найкращих історичних будівель – приміщення колишньої четвертої школи, що знаходиться в центрі Ужгорода. Рішення про фінансування словацького культурного центру на Закарпатті прийнято на найвищому державному рівні. Тож кошти для проведення реконструкції будівлі ми систематично виділяємо з бюджету області, – зауважив керівник краю Олександр Ледида.

   У продовження теми українсько-словацьких відносин голова облдержадміністрації торкнувся питання перетину кордону. Проблеми, зі слів Олександра Ледиди, часто виникають при отриманні українцями словацьких мультивіз, а також закарпатцями – дозволів на перетин кордону в режимі малого прикордонного руху.
   Мікулаш Дзурінда, зі свого, боку запевнив – словацька сторона також працює над вирішенням цих питань:
   – У планах навіть є розширення зони малого прикордонного руху з 50-ти кілометрів на цілий Пряшевський та Кошицький краї. Зокрема, це питання обговорюватиметься у жовтні на засіданні українсько-словацької Міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва.
   Під час візиту на Закарпаття члени словацької делегації оглянули хід реконструкції ЗОШ №4, зустрілися з представниками крайової культурно-освітньої організації «Матіца Словенска» та працівниками Генерального консульства Словацької Республіки в м. Ужгород.

Прес-центр ОДА

У четвер, 19 серпня, керівник краю Олександр Ледида зустрівся з іспанською делегацією. З метою налагодження співпраці на Закарпаття приїхали віце-президент провінції Кастельон Рамон Томас та президент бізес-корпорації Хуан Кантавелла.

Вітаючи іноземних гостей, Олександр Ледида наголосив – Закарпаття має величезний досвід розвитку міждержавних стосунків на різних рівнях і завжди зацікавлене в залученні нових партнерів:

- На Закарпатті є представники багатьох європейських держав, які серйозно інвестують в область. Один з яскравих прикладів – «Єврокар», основним інвестором в якому є «Фольксваген» - це більше двохсот мільйонів євро. Більше п’ятдесяти мільйонів євро інвестовано в «Джейбіл» та «Ядзакі», зараз розглядається серйозний проект в туристичну галузь вартістю в сотні мільйонів євро. Тож ми раді бачити, що наш край привабливий і для Іспанії.

Віце-президент провінції Кастельон Рамон Томас, для якого це вже другий візит до Ужгорода, висловив впевненість, що співпраця регіонів буде взаємовигідною та багатовекторною:

- Впевнений, на Закарпатті є галузі, які потребують підтримки та інвестицій. Саме це ми і збираємось робити заради нашої спільної користі.

Найперше, зі слів посадовця, іспанців цікавить сільське господарство та туризм краю. Президент бізнес-корпорації, яка об’єднує більше двохсот підприємств в Кастельоні, Валенсії, Аліканте та виробляє понад тисячу видів сільськогосподарської продукції в Іспанії, Хуан Кантавелла поділився планами впровадження власних технологій підприємництва на Закарпатті.

Прес-центр ОДА